Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)261.3

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР-4ІВА)0-131.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено стратегічні пріоритети регіональної економічної політики. Визначено, що регіональна економічна політика за спрямованістю управлінських впливів є складовою державної регіональної політики, державної економічної політики, а також соціально-економічної політики розвитку регіонів. Зазначено, що регіональна економічна політика реалізується на регіональному та внутрішньорегіональному рівнях і включає систему цілей і завдань у сфері управління соціально-економічним розвитком регіонів та територіальних утворень, які входять до його складу. Визначено та обгрунтовано стратегічні цілі регіональної економічної політики, що базуються на врахуванні комплексу завдань, реалізація яких сприятиме вдосконаленню регіональної економічної політики, вирішенню питання усунення міжрегіональних диспропорцій, стимулюванню якісного економічного зростання та підвищенню рівня життя населення в Україні. Акцентовано увагу на тому, що виконання окреслених завдань пов'язане з рядом ризиків, що потребують урахування.

Визначено концептуальні основи формування та реалізації регіональної економічної політики. Обгрунтовано, що дана концепція забезпечить підвищення конкурентоспроможності регіонів, досягнення збалансованого територіального розвитку, здійснення комплексу започаткованих реформ, що впроваджуються на місцевому, регіональному та національному рівнях. У процесі дослідження розроблено алгоритм розробки та реалізації регіональної економічної політики, який передбачає певну послідовність етапів - від вибору концептуальних засад, принципів її формування до визначення обгрунтування стратегічних цілей і тактичних завдань, а також інструментів реалізації та оцінки їх ефективності. Розглянуто основні підходи до формування концепції регіональної економічної політики та визначено її пріоритетні напрями. Обгрунтовано, що дана політика повинна бути спрямована на вирішення стратегічних, а не поточних проблем регіонального розвитку та сприяти ефективному використанню внутрішнього потенціалу регіонів; удосконаленню міжбюджетних відносин; розширенню повноважень органів місцевого самоврядування; запобіганню зростання диспропорцій регіонального розвитку тощо.

Визначено основні напрями реалізації енергетичної стратегії України. Висвітлено окремі аспекти стратегічного управління розробкою родовищ із важковидобувними запасами. Розглянуто проблему безробіття в Черкаській області. Окреслено перспективи правового регулювання доступу суб'єктів ринку природного газу до внутрішньопромислових трубопроводів суміжних газовидобувних підприємств. Виділено сценарії розвитку енергетики в умовах нестабільності економічного середовища. Розроблено систему діагностики фінансово-економічного стану підприємств будівельної галузі. Розглянуто проблеми соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області, визначено шляхи їх вирішення. Спрогнозовано обсяги інвестицій і результати функціонування реального сектору. Увагу приділено інвестиційній політиці ЄС, проаналізовано можливості для України. Досліджено вплив показників чисельності, структури та зайнятості населення на економічний розвиток регіонів. Охарактеризовано моделі соціального захисту населення в країнах ЄС. Розглянуто механізм регулювання грошово-кредитної політики в умовах стабілізації фінансової системи. Подано інформацію про практичні аспекти реалізації заходів, спрямованих на збереження екології та захисту довкілля на Прикарпатті. Проаналізовано залежність між фінансовими результатами діяльності компанії та її представленням в інтернет-середовищі. Обгрунтовано модель оцінки ефективності маркетингових взаємовідносин.

Проведено аналіз сучасного стану фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я України. Досліджено нормативно-правові акти, що стали основою проведення реформи в галузі. Акцентовано увагу на викликах, з якими зіштовхнулась вітчизняна система охорони здоров'я. Виокремлено принципи розвитку досліджуваної сфери. Проаналізовано витрати на охорону здоров'я у порівнянні із витратами на інші галузі соціальної сфери. Встановлено, що їх частка у ВВП скорочується і не відповідає встановленим нормам. Проведено аналіз бюджетного фінансування, визначено співвідношення державних витрат на охорону здоров'я та витрат домогосподарств. Визначено причини низького рівня фінансового забезпечення. Запропоновано напрями впровадження змін у механізмах фінансування сфери охорони здоров'я держави.

Розкрито теоретичні основи регіональної економічної політики, її сутнісні характеристики, функції, складові та вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. Обгрунтовано цільові орієнтири регіональної економічної політики в контексті теорій економічного зростання, які спрямовані на концентрацію фінансових ресурсів у регіонах, налагодження партнерських відносин між усіма гілками влади, забезпечення прозорості та скоординованості управлінських рішень, врахування інтересів усіх учасників цих відносин із метою забезпечення зростання конкурентоспроможності регіонів і територіальних систем базового рівня. Розроблено методологічні основи дослідження формування та реалізації регіональної економічної політики, наведено пропозиції щодо вдосконалення механізмів забезпечення економічного зростання в регіонах. Проаналізовано дестимулюючі процеси соціально- економічного розвитку регіонів України, які продукують стійкі у просторі та часі відхилення умов і результатів соціально-економічного розвитку територій. Використано методичний підхід до оцінки диспропорційності економічного розвитку регіонів, що дозволило визначити часові параметри динаміки, масштаби міжтериторіальних диспропорцій економічного зростання та виявити резерви забезпечення процесу їх економічного зростання. Розроблено концептуальні засади формування та реалізації регіональної економічної політики, які відображають її основні засадничі положення та вектори управлінських впливів в умовах сучасних реформ і спрямовані на забезпечення ендогенно-орієнтованого розвитку територій. Обгрунтовано основні принципи формування та механізми реалізації даної політики. Визначено стратегічні пріоритети та сформульовано перспективні напрями вдосконалення регіональної економічної політики в умовах диспропорційності економічного зростання.

Висвітлено питання розробки стратегічних пріоритетів нарощення ринкового потенціалу регіону. Визначено, що використання та нарощення ринкового потенціалу знаходиться прямій залежності від правильності вибору стратегічних цілей та обгрунтованості документів, які визначають стратегічні засади розвитку країни та її регіонів і мають бути орієнтовані на раціональне використання внутрішнього потенціалу території та її конкурентних переваг, максимальне залучення інновацій. Обгрунтовано, що підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів надасть змогу забезпечити нарощення ринкового потенціалу. Досягнення даної цілі базується на врахуванні комплексу завдань, а саме: забезпечення структурних зрушень в економіці регіонів у відповідності до принципів і пріоритетів стратегії смарт-спеціалізації; підвищення рівня інноваційності економіки регіонів; активізації залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

Висвітлено теоретичні засади управління регіональним розвитком в Україні. Проаналізовано стан, сучасні тенденції та окреслено проблеми розвитку регіонів. Розкрито теоретичні основи регіональної економічної політики та її вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. Досліджено регіональні стратегії в системі управління розвитку територій. Розкрито особливості управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури, яку слід розглядати як базову умову для започаткування та успішного ведення бізнесу.

Проаналізовано стан, сучасні тенденції та окреслено проблеми розвитку регіональної економіки. Розкрито теоретичні основи регіональної економічної політики, її сутнісні характеристики, функції, складові та її вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. Досліджено наявні тенденції та закономірності економічного розвитку регіонів, умови та можливості їх економічного зростання, яке можна вважати не тільки індикатором ефективності розвитку будь-якої економічної системи, а й індикатором якості економічних реформ.